воскуватий
ВОСКУВА́ТИЙ, а, е.
Кольором схожий на віск.
Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате (М. Рильський);
– Подушать нас! – сказала господиня, чорнява, як нічний жучок, але недокрівна, аж воскувата (В. Барка);
Воскуватого кольору мішки під очима надавали йому старечого вигляду (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)