воскуватий
ВОСКУВА́ТИЙ, а, е.
Кольором схожий на віск.
Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате (М. Рильський);
– Подушать нас! – сказала господиня, чорнява, як нічний жучок, але недокрівна, аж воскувата (В. Барка);
Воскуватого кольору мішки під очима надавали йому старечого вигляду (П. Кочура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воскуватий — воскува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- воскуватий — -а, -е. Кольором схожий на віск. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воскуватий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- воскуватий — ВОСКУВА́ТИЙ, а, е. Кольором схожий на віск. Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате (Рильський, Поеми, 1957, 233); Воскуватого кольору мішки під очима [імператора] надавали йому старечого вигляду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 258). Словник української мови в 11 томах