вочевидь
ВОЧЕВИ́ДЬ, присл., розм. Відкрито, явно.
Юрба порушила мовчання і вочевидь підтримала Левка Тритуза (Епік, Тв., 1958, 291);
За чотири роки я вочевидь пересвідчився, що Григорій Микитович напрочуд доброго серця людина (Коп., Навколо полум’я, 1961, 52).
Словник української мови (СУМ-11)