воша

ВО́ША, і, жін.

1. Маленька безкрила кровосисна комаха — зовнішній паразит тварин і людини.

Німці цілком зайняли їхню єдину кімнату і наплодили безліч вошей (Юрій Яновський, I, 1958, 359);

Бджолина воша.. живиться на бджолі не кров’ю, а медом (Бджоли, 1955, 203).

♦ Вошей годувати (відгодовувати) — перебувати в поганих побутових умовах, часто з примусу (у в’язниці, в окопах і т. ін.).

Будеш же ти воші годувати, Рано й вечір жінку споминати (Павло Чубинський, V, 1874, 729);

— Гречку возив на тік, та й напоумило мене курям кілька снопиків прихопити. Ну, от і прихопив — уже три неділі вошей тут [у в’язниці] відгодовую (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 58).

2. Рослинний паразит; тля.

— Філоксера — це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві.., тільки ще менша (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 202).

Значення в інших словниках

1. воша — во́ша іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. воша — -і, ж. 1》 Маленька безкрила кровосисна комаха – зовнішній паразит тварин і людини. Лобкова воша — те саме, що площиця. 2》 Рослинний паразит; тля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воша — ВО́ША, і, ж. 1. Маленька безкрила кровосисна комаха – зовнішній паразит тварин і людини. Я чув, як по мені лазили воші, такі ж самі, які я бачив на шиї у одного робітника (В.  Словник української мови у 20 томах
4. воша — син. квартирант, мустанг.  Словник жарґонної лексики української мови
5. воша — годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю.  Фразеологічний словник української мови
6. воша — ВО́ША (комаха — зовнішній паразит людини й тварини), ВОШВА́ збірн. розм., НУ́ЖА збірн. розм., КУ́ЗЬКА збірн. розм. Дядько почав просити в Мар'яни зілля від вошей, що напали на овець (М. Стельмах); Жінка підвела дівчинку до припічка. — Сідай отут.  Словник синонімів української мови
7. воша — Во́ша, -ші, -ші, -шею; во́ші, во́шей, -шам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)