воша

во́ша

-і, ж.

1》 Маленька безкрила кровосисна комаха – зовнішній паразит тварин і людини.

Лобкова воша — те саме, що площиця.

2》 Рослинний паразит; тля.

Значення в інших словниках

1. воша — во́ша іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. воша — ВО́ША, і, ж. 1. Маленька безкрила кровосисна комаха – зовнішній паразит тварин і людини. Я чув, як по мені лазили воші, такі ж самі, які я бачив на шиї у одного робітника (В.  Словник української мови у 20 томах
3. воша — син. квартирант, мустанг.  Словник жарґонної лексики української мови
4. воша — годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю.  Фразеологічний словник української мови
5. воша — ВО́ША (комаха — зовнішній паразит людини й тварини), ВОШВА́ збірн. розм., НУ́ЖА збірн. розм., КУ́ЗЬКА збірн. розм. Дядько почав просити в Мар'яни зілля від вошей, що напали на овець (М. Стельмах); Жінка підвела дівчинку до припічка. — Сідай отут.  Словник синонімів української мови
6. воша — Во́ша, -ші, -ші, -шею; во́ші, во́шей, -шам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. воша — ВО́ША, і, жін. 1. Маленька безкрила кровосисна комаха — зовнішній паразит тварин і людини. Німці цілком зайняли їхню єдину кімнату і наплодили безліч вошей (Юрій Яновський, I, 1958, 359); Бджолина воша..  Словник української мови в 11 томах