воша
ВО́ША (комаха — зовнішній паразит людини й тварини), ВОШВА́ збірн. розм., НУ́ЖА збірн. розм., КУ́ЗЬКА збірн. розм. Дядько почав просити в Мар'яни зілля від вошей, що напали на овець (М. Стельмах); Жінка підвела дівчинку до припічка. — Сідай отут. Бо тебе, мабуть, так вошва й обліпила. Не оберемося тоді (А. Головко); (Хома:) Нужа зовсім заїла, тіло свербить, аж горить! (М. Кропивницький); — Дуже ти розумним став! — злостиво і чітко відрубав голова. — Гляди, щоб на твоєму тілі не викохувалась тюремна кузька! (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови