вошивий
ВОШИ́ВИЙ, а, е. Який має багато вошей.
З евакуації Павло повернувся вошивий і голодний (Тют., Вир, 1964, 367);
Осінь підкралася якось несподівано, застала підлітків босими, обдертими й вошивими (Донч., II, 1956, 111).
Словник української мови (СУМ-11)