вощаний
ВОЩАНИ́Й, ана́, ане́.
1. Прикм. до віск; просочений воском.
Толові шашки, загорнуті у вощаний папір, запалили (Перв., Атака.., 1946, 34);
// Зробл. з воску.
Вощана кулька.
2. Який має колір воску; блідо-жовтий.
Обличчя його посіріло, і вуха стали вощаними, як у мерця (Перв., Материн.. хліб, 1960, 81).
Словник української мови (СУМ-11)