Словник української мови в 11 томах

вощаний

ВОЩАНИ́Й, ана́, ане́.

1. Прикм. до віск; просочений воском.

Толові шашки, загорнуті у вощаний папір, запалили (Перв., Атака.., 1946, 34);

// Зробл. з воску.

Вощана кулька.

2. Який має колір воску; блідо-жовтий.

Обличчя його посіріло, і вуха стали вощаними, як у мерця (Перв., Материн.. хліб, 1960, 81).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вощаний — воща́ни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вощаний — -ана, -ане. 1》 Прикм. до віск; просочений воском. || Зробл. з воску. 2》 Який має колір воску; блідо-жовтий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вощаний — ВОЩА́НИ́Й, а́на́, а́не́. 1. Просочений, покритий воском. Перед столом великий кошик, повний дощечок вощаних та згортків паперових (Дніпрова Чайка); Толові шашки, загорнуті у вощаний папір, запалили (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. вощаний — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
  5. вощаний — ВОСКОВИ́Й (покритий або просочений воском), ВОСКО́ВАНИЙ, ВОЩА́НИ́Й, ВО́ЩЕНИЙ. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка); Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку, лави (З.  Словник синонімів української мови
  6. вощаний — Воща́ни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вощаний — Вощаний, -а, -е Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску. О. 1862. V. Кух. 37.  Словник української мови Грінченка