воюючий

ВОЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до воюва́ти 1.

В повістях Козаченка, написаних про війну, найкращими сторінками є сторінки про мирні якості воюючих людей (Смолич, VI, 1959, 187).

Значення в інших словниках

1. воюючий — вою́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. воюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до воювати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воюючий — ВОЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який бере участь у воєнних діях, воює. Уже кілька тижнів позиції воюючих сторін залишалися незмінними (М. Трублаїні); Мене цікавили описи письменників західних, які не були скуті спеціальними умовностями...  Словник української мови у 20 томах