впереміжку

ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ), присл., розм. Те саме, що впере́між.

По двоє в’їздили в широко розчинені ворота жовніри і козаки впереміжку (Ле, Хмельницький, І, 1957, 369);

Плечі Нестара тіпала лихоманка, обсипаючи їх впереміжку то колючою крупою віхоли, то вогнистими снопами іскор (Вол., Озеро.., 1959, 88).

Значення в інших словниках

1. впереміжку — впере́міжку прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. впереміжку — (упереміжку), присл., розм. Те саме, що впереміж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. впереміжку — ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ), присл., розм. Те саме, що впере́між. По двоє в'їздили в широко розчинені ворота жовніри і козаки впереміжку (Іван Ле); Плечі Нестора тіпала лихоманка, обсипаючи їх впереміжку то колючою крупою віхоли...  Словник української мови у 20 томах
4. впереміжку — див. гуртом  Словник синонімів Вусика
5. впереміжку — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С.  Словник синонімів української мови