Словник української мови в 11 томах

вплач

ВПЛАЧ (УПЛА́Ч), присл. Плачучи, проливаючи сльози.

— Мамо, чого вона дражниться? — вплач жалілась Оксанка (Тич., І, 1957, 256).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вплач — вплач прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. вплач — (уплач), присл. Плачучи, проливаючи сльози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вплач — ВПЛАЧ (УПЛА́Ч), присл. Плачучи, проливаючи сльози. – Він є в палаті?! – Недавно був у мене! І ще накажи (вплач) ув'язнити його спільника (О. Назарук); – Мамо, чого вона дражниться? – вплач жалілась Оксанка (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
  4. вплач — Вплач, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)