вплач

ВПЛАЧ (УПЛА́Ч), присл.

Плачучи, проливаючи сльози.

– Він є в палаті?! – Недавно був у мене! І ще накажи (вплач) ув'язнити його спільника (О. Назарук);

– Мамо, чого вона дражниться? – вплач жалілась Оксанка (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. вплач — вплач прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вплач — (уплач), присл. Плачучи, проливаючи сльози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вплач — Вплач, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вплач — ВПЛАЧ (УПЛА́Ч), присл. Плачучи, проливаючи сльози. — Мамо, чого вона дражниться? — вплач жалілась Оксанка (Тич., І, 1957, 256).  Словник української мови в 11 томах