Словник української мови в 11 томах

вплигати

ВПЛИГА́ТИ (УПЛИГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИГНУ́ТИ (УПЛИГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. Швидко вскакувати в середину чого-небудь.

Заєць вплигнув в темну печеру (Н.-Лев., III, 1956, 292);

Продер [вовк] глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки (Вишня, II, 1956, 145).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вплигати — вплига́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вплигати — (уплигати), -аю, -аєш, недок., вплигнути (уплигнути), -ну, -неш, док., вплигувати (уплигувати), -ую, -уєш, недок. Швидко вскакувати всередину чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вплигати — ВПЛИГА́ТИ див. впли́гувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вплигати — ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ) (стрибками проникнути всередину), ВСТРИБНУ́ТИ (УСТРИБНУ́ТИ), ВПЛИГНУ́ТИ (УПЛИГНУ́ТИ). — Недок.: вска́кувати (уска́кувати), встри́бувати (устри́бувати), вплига́ти (уплига́ти). І рад би Вовк в які ворота вскочить (Л. Глібов); Панько..  Словник синонімів української мови