вплутуватися

ВПЛУ́ТУВАТИСЯ (УПЛУ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВПЛУ́ТАТИСЯ (УПЛУ́ТАТИСЯ), аюся, аєшся, док.

1. Потрапляти в що-небудь, сплутуючись з ним; вплітатися.

[Леся:] У мене в волосся вплуталася бджола (Коч., І, 1956, 97);

*Образно. Він став проглядати гранки. Читав, механічно правив коректуру, але змісту читаного не міг добрати, бо весь час у текст вплутувались власні настирливі думки (Головко, II, 1957. 553);

[Катря:] Боже мій! У які тенета я вплуталась — і думок не зберу (Стар., Вибр., 1959, 188).

2. перен., розм. Устрявати в яку-небудь неприємну справу.

— Моя дружина — комуністка і ні в які авантюри не стане вплутуватися (Кулик, Записки консула, 1958, 54);

Вона.. вплуталась в лихо проти своєї волі і трохи не плакала (Н.-Лев., II, 1956, 56).

Значення в інших словниках

1. вплутуватися — вплу́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вплутуватися — Заплутуватися, вплітатися; (у біду) ВСТРЯВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. вплутуватися — (уплутуватися), -уюся, -уєшся, недок., вплутатися (уплутатися), -аюся, -аєшся, док. 1》 Потрапляти в що-небудь, сплутуючись із ним; вплітатися. 2》 перен., розм. Устрявати в яку-небудь неприємну справу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вплутуватися — ВПЛУ́ТУВАТИСЯ (УПЛУ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВПЛУ́ТАТИСЯ (УПЛУ́ТАТИСЯ), аюся, аєшся, док. 1. Потрапляти в що-небудь, сплутуючись з ним; вплітатися. [Леся:] У мене в волосся вплуталася бджола (І.  Словник української мови у 20 томах
5. вплутуватися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови