вплутуватися

ВПЛУ́ТУВАТИСЯ (УПЛУ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВПЛУ́ТАТИСЯ (УПЛУ́ТАТИСЯ), аюся, аєшся, док.

1. Потрапляти в що-небудь, сплутуючись з ним; вплітатися.

[Леся:] У мене в волосся вплуталася бджола (І. Кочерга);

Плигнув [Гордій] і якраз попав ногою у віжки, що тяглися коло коліс, ще й досі не потрапивши уплутатися в них (Т. Осьмачка);

* Образно. Він став проглядати гранки. Читав, механічно правив коректуру, але змісту читаного не міг добрати, бо весь час у текст вплутувались власні настирливі думки (А. Головко).

2. перен., розм. Устрявати в що-небудь, перев. неприємне.

– Моя дружина .. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик);

Вона .. вплуталась в лихо проти своєї волі і трохи не плакала (І. Нечуй-Левицький);

На душі у Володі було препогано. Картав себе за те, що вплутався в історію, яка, без сумніву, закінчиться трагічно (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. вплутуватися — вплу́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вплутуватися — Заплутуватися, вплітатися; (у біду) ВСТРЯВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. вплутуватися — (уплутуватися), -уюся, -уєшся, недок., вплутатися (уплутатися), -аюся, -аєшся, док. 1》 Потрапляти в що-небудь, сплутуючись із ним; вплітатися. 2》 перен., розм. Устрявати в яку-небудь неприємну справу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вплутуватися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. вплутуватися — ВПЛУ́ТУВАТИСЯ (УПЛУ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВПЛУ́ТАТИСЯ (УПЛУ́ТАТИСЯ), аюся, аєшся, док. 1. Потрапляти в що-небудь, сплутуючись з ним; вплітатися. [Леся:] У мене в волосся вплуталася бджола (Коч., І, 1956, 97); *Образно.  Словник української мови в 11 томах