вплутуватися
ВПЛУ́ТУВАТИСЯ (УПЛУ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВПЛУ́ТАТИСЯ (УПЛУ́ТАТИСЯ), аюся, аєшся, док.
1. Потрапляти в що-небудь, сплутуючись з ним; вплітатися.
[Леся:] У мене в волосся вплуталася бджола (І. Кочерга);
Плигнув [Гордій] і якраз попав ногою у віжки, що тяглися коло коліс, ще й досі не потрапивши уплутатися в них (Т. Осьмачка);
* Образно. Він став проглядати гранки. Читав, механічно правив коректуру, але змісту читаного не міг добрати, бо весь час у текст вплутувались власні настирливі думки (А. Головко).
2. перен., розм. Устрявати в що-небудь, перев. неприємне.
– Моя дружина .. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик);
Вона .. вплуталась в лихо проти своєї волі і трохи не плакала (І. Нечуй-Левицький);
На душі у Володі було препогано. Картав себе за те, що вплутався в історію, яка, без сумніву, закінчиться трагічно (В. Малик).
Значення в інших словниках
- вплутуватися — вплу́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вплутуватися — Заплутуватися, вплітатися; (у біду) ВСТРЯВАТИ. Словник синонімів Караванського
- вплутуватися — (уплутуватися), -уюся, -уєшся, недок., вплутатися (уплутатися), -аюся, -аєшся, док. 1》 Потрапляти в що-небудь, сплутуючись із ним; вплітатися. 2》 перен., розм. Устрявати в яку-небудь неприємну справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вплутуватися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- вплутуватися — ВПЛУ́ТУВАТИСЯ (УПЛУ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВПЛУ́ТАТИСЯ (УПЛУ́ТАТИСЯ), аюся, аєшся, док. 1. Потрапляти в що-небудь, сплутуючись з ним; вплітатися. [Леся:] У мене в волосся вплуталася бджола (Коч., І, 1956, 97); *Образно. Словник української мови в 11 томах