вплутувати
ВПЛУ́ТУВАТИ (УПЛУ́ТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПЛУ́ТАТИ (УПЛУ́ТАТИ), аю, аєш, док.
1. що. Увивати, вставляти щось у що-небудь, плутаючи, переплітаючи.
Оленка встигла одержати в подарунок від Шури маленьку блакитну стрічечку і тепер заклопотано вплутувала її в свої розкуйовджені після ночі непідрізані кіски (М. Олійник);
// Устромляти руку, кігті і т. ін. у волосся, вовну тощо.
Дивлюсь – воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу, Смикнулося нести (Є. Гребінка);
Закричав Євпраксєєв, уплутавши п'ятерню в шинкарську бороду... (Панас Мирний).
2. кого, що, перен., розм. Втягати кого-, що-небудь у щось, перев. неприємне.
– Докучай сама падишахові, але не вплутуй мене у свої справи (З. Тулуб);
[Храпко:] От, приміром, тебе у яке діло вплутають, то й знатимеш, як з його [нього] виплутатись (Панас Мирний);
Ваш любий батечко .. намагався вплутати моє підприємство в борги і навіть, як я тепер гадаю, допомагав страйкарям (М. Куліш).
Значення в інших словниках
- вплутувати — вплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вплутувати — (уплутувати), -ую, -уєш; недок., вплутати (уплутати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 Увивати, вставляти щось у що-небудь, плутаючи, переплітаючи. || Устромляти руку, кігті і т. ін. у волосся, вовну тощо. 2》 перен., розм. Втягати кого-небудь у якусь неприємну справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вплутувати — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (залучати кого-небудь до якоїсь справи), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВПЛУ́ТУВАТИ (УПЛУ́ТУВАТИ) розм.; ВВЕРГА́ТИ (УВЕРГА́ТИ) книжн. (перев. у війну); ВКЛЕ́ПУВАТИ (УКЛЕ́ПУВАТИ) розм. (звич. до неприємної справи). — Док. Словник синонімів української мови
- вплутувати — ВПЛУ́ТУВАТИ (УПЛУ́ТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПЛУ́ТАТИ (УПЛУ́ТАТИ), аю, аєш, док., перех. 1. Увивати, вставляти щось у що-небудь, плутаючи, переплітаючи. Словник української мови в 11 томах