вправоруч
ВПРАВО́РУЧ (УПРАВО́РУЧ), присл. Те саме, що впра́во.
Ми підіймаємося все вище, крутячись так, що Чатирдаг забігає то вправоруч, то вліворуч од нас (Коцюб., III, 1956, 136);
Село. Управоруч хата, навкруги город (Кроп., І, 1958, 59);
Брижувата широка течія річки на мить освітилася, вкрита, скільки видно вліворуч і вправоруч, плотами (Гончар, Зл. Прага, 1949, 51).
Словник української мови (СУМ-11)