впрягатися

ВПРЯГА́ТИСЯ (УПРЯГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВПРЯГТИ́СЯ (УПРЯГТИ́СЯ), впряжу́ся, впряже́шся; мин. ч. впрі́гся, впрягла́ся, ло́ся; док., у що. Те саме, що запряга́тися.

Тоді панували царі та пани … Впрягайся бурлакою, баржі тягни! І стогін бурлацький ішов по Русі… (Нех., Ми живемо.., 1960, 111);

Стрибайчик впрігся в саночки і крізь завісу снігопаду помчав на лижах напрямки (Забіла, У.. світ, 1960, 55);

Радіють поки що [семінаристи], думають — світ завоюють, а підуть на село, в ярмо те впряжуться — ой-ой-ой: де то все теє подінеться,!.. (Вас., І, 1959, 147);

*Образно. — І я [Дніпро] зведусь напоєну міць. Впряжусь в роботу плідну; І світлом дужих блискавиць Осяю землю рідну! (Перв., II, 1958, 247).

Значення в інших словниках

1. впрягатися — впряга́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. впрягатися — (упрягатися), -аюся, -аєшся, недок., впрягтися (упрягтися), впряжуся, впряжешся; мин. ч. впрігся, впряглася, впряглося; док., у що. Те саме, що запрягатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. впрягатися — ВПРЯГА́ТИСЯ (УПРЯГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВПРЯГТИ́СЯ (УПРЯГТИ́СЯ), впряжу́ся, впряже́шся; мин. ч. впрі́гся, впрягла́ся, ло́ся; док., у що. Те саме, що запряга́тися. Стрибайчик впрігся в саночки і крізь завісу снігопаду помчав на лижах напрямки (Н.  Словник української мови у 20 томах