вражений
ВРА́ЖЕНИЙ¹ (УРА́ЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вра́зити¹.
Глядачі були вражені спектаклем, як ніколи в житті (Ільч., Серце жде, 1939, 386);
Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Мирний, III, 1954, 358).
ВРА́ЖЕНИЙ² див. ура́жений¹.
Словник української мови (СУМ-11)