врата
ВРАТА́, врат, мн., ц.-с. Ворота.
Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі (Шевч., II, 1953, 70).
Ца́рські врата́ — середні двері в церковному іконостасі.
Кайдаш молився, стоячи навколішки, не вводив ясних очей а царських врат (Н.-Лев., II, 1950, 268).
Словник української мови (СУМ-11)