врозтяж

ВРО́ЗТЯЖ (УРО́ЗТЯЖ), присл. Простягтись на всю довжину, на весь зріст.

П’яні лежали по лавах урозтяж (Тулуб, Людолови, II,. 1957, 132).

Значення в інших словниках

1. врозтяж — вро́зтяж прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. врозтяж — (урозтяж), присл. Простягшись на всю довжину, на весь зріст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врозтяж — ВРО́ЗТЯЖ (УРО́ЗТЯЖ), присл. Простягшись на всю довжину, на весь зріст. П'яні лежали по лавах урозтяж (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах