врозтяж

ВРО́ЗТЯЖ (УРО́ЗТЯЖ), присл. Простягтись на всю довжину, на весь зріст.

П’яні лежали по лавах урозтяж (Тулуб, Людолови, II,. 1957, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врозтяж — вро́зтяж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. врозтяж — (урозтяж), присл. Простягшись на всю довжину, на весь зріст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врозтяж — ВРО́ЗТЯЖ (УРО́ЗТЯЖ), присл. Простягшись на всю довжину, на весь зріст. П'яні лежали по лавах урозтяж (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах