врозтяж
ВРО́ЗТЯЖ (УРО́ЗТЯЖ), присл. Простягтись на всю довжину, на весь зріст.
П’яні лежали по лавах урозтяж (Тулуб, Людолови, II,. 1957, 132).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- врозтяж — вро́зтяж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- врозтяж — (урозтяж), присл. Простягшись на всю довжину, на весь зріст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- врозтяж — ВРО́ЗТЯЖ (УРО́ЗТЯЖ), присл. Простягшись на всю довжину, на весь зріст. П'яні лежали по лавах урозтяж (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах