врозсип
ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), присл.
1. Те саме, що вро́зтіч.
Крилами думоньки тріпочуть, порядку слухати не хочуть, розбили всі шеренги вмить! І врозсип те крилате військо на життьовеє бойовисько з тісної хати в світ летить (Л. Укр., І, 1951, 279).
2. Не разом, уроздріб (у 1 знач.).
Побачив [Наливайко] з могили, як на схід урозсип вискочило з-за лісу шість вершників (Ле, Наливайко, 1957, 307);
// У різних місцях, розкидано.
У Божовці хати не стояли одна проти однієї, а.. урозсип (Вовчок, Вибр., 1946, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- врозсип — вро́зсип прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- врозсип — ВРОЗСИП (УРОЗСИП) присл. У різні боки; не разом. Як тільки колона порівнялася з ними, жінки врозсип кинулися поміж конвоєм (В.Козаченко); У Божовці хати не стояли одна проти однієї, а стояли хати там урозсип (Марко Вовчок). Літературне слововживання
- врозсип — (урозсип), присл. 1》 Те саме, що врозтіч. 2》 Не разом, уроздріб (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- врозсип — ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), присл. 1. Те саме, що вро́зтіч. Крилами думоньки тріпочуть, порядку слухати не хочуть, розбили всі шеренги вмить!... Словник української мови у 20 томах
- врозсип — див. нарізно Словник синонімів Вусика
- врозсип — ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ) (окремо один від одного), НАРО́ЗДРІБ, ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), РОЗКИ́ДАНО, ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), ВРО́ЗРІЗ (УРО́ЗРІЗ), ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ) рідше, БЕ́ЗБАЧ (БЕ́ЗБАШ) діал. Словник синонімів української мови
- врозсип — Вро́зсип, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)