1. Словник української мови у 20 томах

врозсип

ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), присл.

1. Те саме, що вро́зтіч.

Крилами думоньки тріпочуть, порядку слухати не хочуть, розбили всі шеренги вмить! І врозсип те крилате військо на життьовеє бойовисько з тісної хати в світ летить (Леся Українка);

Бійці кинулися врозсип, Сидір клубком скотився з пагорба, втиснувся тілом у пісок, порослий споришем (М. Малиновська).

2. Не разом, вроздріб (у 1 знач.).

Побачив [Наливайко] з могили, як на схід урозсип вискочило з-за лісу шість вершників (Іван Ле);

// У різних місцях, розкидано.

У Божовці хати не стояли одна проти однієї, а .. урозсип (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врозсип — вро́зсип прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. врозсип — ВРОЗСИП (УРОЗСИП) присл. У різні боки; не разом. Як тільки колона порівнялася з ними, жінки врозсип кинулися поміж конвоєм (В.Козаченко); У Божовці хати не стояли одна проти однієї, а стояли хати там урозсип (Марко Вовчок). Літературне слововживання
  3. врозсип — (урозсип), присл. 1》 Те саме, що врозтіч. 2》 Не разом, уроздріб (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. врозсип — див. нарізно Словник синонімів Вусика
  5. врозсип — ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ) (окремо один від одного), НАРО́ЗДРІБ, ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), РОЗКИ́ДАНО, ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), ВРО́ЗРІЗ (УРО́ЗРІЗ), ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ) рідше, БЕ́ЗБАЧ (БЕ́ЗБАШ) діал. Словник синонімів української мови
  6. врозсип — Вро́зсип, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. врозсип — ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), присл. 1. Те саме, що вро́зтіч. Крилами думоньки тріпочуть, порядку слухати не хочуть, розбили всі шеренги вмить! І врозсип те крилате військо на життьовеє бойовисько з тісної хати в світ летить (Л. Укр., І, 1951, 279). Словник української мови в 11 томах