вроїти

ВРО́ЇТИ (УРО́ЇТИ), вро́ю, вро́їш, док.:

◊ Вро́їти собі́ — уявити собі, подумати.

Дівчина готова вроїти собі, що справді будеш з нею женитися (Коб., III, 1956, 30).

Значення в інших словниках

1. вроїти — вро́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вроїти — (уроїти), врою, вроїш, док. Уявити, подумати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вроїти — ВРО́ЇТИ (УРО́ЇТИ), вро́ю, вро́їш, док.: ◇ (1) Вро́їти собі́ – уявити, подумати про себе щось. Дівчина готова вроїти собі, що справді будеш з нею женитися (О. Кобилянська); Ось перед очима стоять Гіганти першорожденці Матері Землі. Прийшли на прю з богами.  Словник української мови у 20 томах