Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вроїти —
вро́їти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вроїти —
ВРО́ЇТИ (УРО́ЇТИ), вро́ю, вро́їш, док.: ◇ (1) Вро́їти собі́ – уявити, подумати про себе щось. Дівчина готова вроїти собі, що справді будеш з нею женитися (О. Кобилянська); Ось перед очима стоять Гіганти першорожденці Матері Землі. Прийшли на прю з богами.
Словник української мови у 20 томах
вроїти —
ВРО́ЇТИ (УРО́ЇТИ), вро́ю, вро́їш, док.: ◊ Вро́їти собі́ — уявити собі, подумати. Дівчина готова вроїти собі, що справді будеш з нею женитися (Коб., III, 1956, 30).
Словник української мови в 11 томах