врунастий
ВРУНА́СТИЙ (УРУНА́СТИЙ), а, е. Те саме, що вруни́стий.
Дівчата тут же вмивалися, чепурилися, розчісували свої врунасті коси (Гончар, Таврія.., 1957, 104);
Ось невеличкий гайок, немов збита докупи черідка врунастих овечок (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 120).
Словник української мови (СУМ-11)