врядити

ВРЯДИ́ТИ, ВРЯДИ́ТИСЯ, ВРЯ́ДНИК, ВРЯТО́ВАНИЙ, ВРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИСЯ, ВРЯТУВА́ННЯ, ВРЯТУВА́ТИ, ВРЯТУВА́ТИСЯ див. уряди́ти, уряди́тися і т. д.

Значення в інших словниках

1. врядити — вряди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. врядити — врядитися, врядник, врятований, врятовувати, врятовуватися, врятування, врятувати, врятуватися див. урядити, урядитися і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врядити — ВРЯДИ́ТИ див. уряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. врядити — Зряджа́ти, -джа́ю, -єш сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Мил. 148. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Грин. III. 487.  Словник української мови Грінченка