Великий тлумачний словник сучасної мови

врядити

вряди́ти

врядитися, врядник, врятований, врятовувати, врятовуватися, врятування, врятувати, врятуватися див. урядити, урядитися і т. д.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. врядити — вряди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. врядити — ВРЯДИ́ТИ див. уряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. врядити — ВРЯДИ́ТИ, ВРЯДИ́ТИСЯ, ВРЯ́ДНИК, ВРЯТО́ВАНИЙ, ВРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИСЯ, ВРЯТУВА́ННЯ, ВРЯТУВА́ТИ, ВРЯТУВА́ТИСЯ див. уряди́ти, уряди́тися і т. д.  Словник української мови в 11 томах
  4. врядити — Зряджа́ти, -джа́ю, -єш сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Мил. 148. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Грин. III. 487.  Словник української мови Грінченка