врівень
врі́вень
(урівень), присл.
На одному рівні (у поєднанні з прийм. "з" або з ім. у род. в.).
|| У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиврі́вень
(урівень), присл.
На одному рівні (у поєднанні з прийм. "з" або з ім. у род. в.).
|| У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови