всевишній
ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ), нього, ч., заст. Бог.
Собаки.. так люто кинулися назустріч, що Смолякові залишилося тільки одне: упасти мерщій в очерет і здатися на ласку всевишнього (Козл., Ю. Крук, 1957, 439).
Словник української мови (СУМ-11)