всевишній
ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ), нього, ч. (з великої літери).
У християнстві – одне з найменувань Бога.
Принось Богові в жертву подяку і виконуй свої обітниці Всевишньому (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Благословляй-хвали Всевишнього й за те, Що не мовчиш один між стадом без'язиким (П. Куліш);
Собаки .. так люто кинулися назустріч, що Смолякові залишилося тільки одне: упасти мерщій в очерет і здатися на ласку Всевишнього (П. Козланюк);
Усевишній не може приймати дарунки, тому що Він Сам є власник і джерело всього сущого (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)