Словник української мови в 11 томах

всочуватися

ВСО́ЧУВАТИСЯ (УСО́ЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВСОЧИ́ТИСЯ (УСОЧИ́ТИСЯ), и́ться, док., рідко. Те саме, що всо́туватися.

Кривава пляма ще довго всочувалась у пісок (Скл., Святослав, 1959, 617);

Кров загиблих ще не цілком всочилась у землю (Довж., І, 1958, 388);

*Образно. Від усієї тієї свіжості і прохолоди в тіло Антона всочилася якась іскриста, дзвінка і легка бадьорість (Вол., Озеро.., 1959, 141).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. всочуватися — всо́чуватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. всочуватися — (усочуватися), -ується, недок., всочитися (усочитися), -иться, док., рідко. Те саме, що всотуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всочуватися — ВСО́ЧУВАТИСЯ (УСО́ЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВСОЧИ́ТИСЯ (УСОЧИ́ТИСЯ), и́ться, док., рідко. Те саме, що всо́туватися. Кривава пляма ще довго всочувалась у пісок (С. Скляренко); Кров загиблих ще не цілком всочилась у землю (О. Довженко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. всочуватися — I. ПРОСО́ЧУВАТИСЯ (про воду або іншу рідину — поступово проникати у щось, перев. сухе, тверде), ПРОТІКА́ТИ, ПРОСМО́КТУВАТИСЯ, ВСО́ТУВАТИСЯ (УСО́ТУВАТИСЯ), ВСЯКА́ТИ (УСЯКА́ТИ), ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм., ПРОСИСА́ТИСЯ розм., ВСО́ЧУВАТИСЯ (УСО́ЧУВАТИСЯ) розм.  Словник синонімів української мови