вспомин

ВСПО́МИН, у, ч., заст. Спомин.

Посаджу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку, і грушеньку. На вспомин єдиній! (Шевч., II, 1953, 324).

Значення в інших словниках

1. вспомин — вспо́мин іменник чоловічого роду спомин рідко  Орфографічний словник української мови
2. вспомин — -у, ч., заст. Спомин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вспомин — ВСПО́МИН, у, ч., заст. Спомин. Покладається на середину храму плащаниця, тобто священне зображення Спасителя, покладеного у гробі, – відбувається вспомин зняття з хреста тіла Христового і поховання Його (з рел.-церк. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. вспомин — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм.  Словник синонімів української мови