всякати
ВСЯКА́ТИ (УСЯКА́ТИ), а́є, недок., ВСЯ́КНУТИ (УСЯ́КНУТИ), не, док. Проникати, входити в що-небудь тверде, сухе (звичайно про рідину); всотуватися.
Сонце всміхнулося й кинуло довге тепле проміння, вода всякала в землю (Кобр., Вибр., 1954, 143);
*Образно. Віра у перемогу світла над тьмою, правди над кривдою — всякала щодень і в нього [Юрка] (Козл., Ю. Крук, 1957, 433).
Словник української мови (СУМ-11)