втелющитися

ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ), щуся, щишся, док., фам. Влізти, потрапити в небажане місце, справу і т. ін.

— Коли не гуска забреде кудись, то теля у провалля втелющиться або корова у багнюці зав’язне… (Кроп., III, 1959, 154);

Марфа вже сама ходила, бігала на хитких ногах, нянька ледве поспівала за нею, так і гляди, щоб куди-небудь не втелющилась (Горд., Діти.., 1937, 29).

◊ Втелю́щитися кому в го́лову, фам. — засісти в голові (про думку, ідею тощо).

На моє нещастя, втелющилася мені в голову підозра (Збан., Любов, 1957, 254).

Значення в інших словниках

1. втелющитися — втелю́щитися дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. втелющитися — (утелющитися), -щуся, -щишся, док., фам. Влізти, потрапити в небажане місце, справу і т. ін. Втелющитися в голову.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втелющитися — ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ див. втелю́щуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. втелющитися — втелю́щитися в го́лову кому, фам. З’явитися і невідступно триматися в чиїй-небудь свідомості (про думку, ідею тощо). На моє нещастя, втелющилася мені в голову підозра (Ю. Збанацький).  Фразеологічний словник української мови
5. втелющитися — ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ) (потрапити в неприємне, скрутне становище, біду і т. ін.), ВЛИ́ПНУТИ (УЛИ́ПНУТИ) фам., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., ВТЕЛЕ́ПАТИСЯ (УТЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам., ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ) фам., ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам.  Словник синонімів української мови