втелющитися
ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ), щуся, щишся, док., фам. Влізти, потрапити в небажане місце, справу і т. ін.
— Коли не гуска забреде кудись, то теля у провалля втелющиться або корова у багнюці зав’язне… (Кроп., III, 1959, 154);
Марфа вже сама ходила, бігала на хитких ногах, нянька ледве поспівала за нею, так і гляди, щоб куди-небудь не втелющилась (Горд., Діти.., 1937, 29).
◊ Втелю́щитися кому в го́лову, фам. — засісти в голові (про думку, ідею тощо).
На моє нещастя, втелющилася мені в голову підозра (Збан., Любов, 1957, 254).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втелющитися — втелю́щитися дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- втелющитися — (утелющитися), -щуся, -щишся, док., фам. Влізти, потрапити в небажане місце, справу і т. ін. Втелющитися в голову. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втелющитися — ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ див. втелю́щуватися. Словник української мови у 20 томах
- втелющитися — втелю́щитися в го́лову кому, фам. З’явитися і невідступно триматися в чиїй-небудь свідомості (про думку, ідею тощо). На моє нещастя, втелющилася мені в голову підозра (Ю. Збанацький). Фразеологічний словник української мови
- втелющитися — ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ) (потрапити в неприємне, скрутне становище, біду і т. ін.), ВЛИ́ПНУТИ (УЛИ́ПНУТИ) фам., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., ВТЕЛЕ́ПАТИСЯ (УТЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам., ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ) фам., ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам. Словник синонімів української мови