1. Словник української мови в 11 томах

втелющити

ВТЕЛЮ́ЩИТИ (УТЕЛЮ́ЩИТИ), щу, щиш, док,, перех., фам.

1. Дати комусь що-небудь (звичайно, непотрібне, небажане для когось); накинути, нав’язати.

Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс (Сл. Гр.);

Біда була то, земляки, Ходив, як вовк, я злющий, Що бог смертельні кулаки Такі мені втелющив (Воскр., З перцем!, 1957, 35).

◊ Втелю́щити кому в го́лову що — домогтися зрозуміння кимсь чого-небудь; втовкмачити (в 2 знач.).

— Як смоктати кров з робочого класу, так ви [капіталісти] меткі і швидкі, а як сплачувати борги, так вам нічого і не втелющиш у голову (Смолич, Світанок.., 1953, 109).

2. перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна.

— Двадцять п’ять карбованців втелющив та за упряж три (Н.-Лев., III, 1956, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втелющити — втелю́щити дієслово доконаного виду накинути, нав'язати щось небажане; витратити гроші, час на щось непотрібне фам. Орфографічний словник української мови
  2. втелющити — док. (проти волі) упхнути, всунути, п! НАКИДАТИ, (в голову) втовкмачити, (гроші) угатити, всадити, заплатити забагато, переплатити Словник синонімів Караванського
  3. втелющити — (утелющити), -щу, -щиш, док., перех., фам. 1》 Дати комусь що-небудь (зазвичай, непотрібне, небажане для когось); накинути, нав'язати. Втелющити в голову. 2》 перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. втелющити — Щу, -щиш, док., перех., фам., перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна. Якась лежить на нас печаль. І чим ми Бога прогнівили, Іване-брате? Скільки сили втелющили до стопроваль. (П-2:160). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. втелющити — ВТЕЛЮ́ЩИТИ див. втелю́щувати. Словник української мови у 20 томах
  6. втелющити — втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Фразеологічний словник української мови
  7. втелющити — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. втелющити — Втелю́щити, -лю́щу, -щиш, -щать; втелю́щ, -щмо, -щте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)