втелющити

Щу, -щиш, док., перех., фам., перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна.

Якась лежить на нас печаль.

І чим ми Бога прогнівили,

Іване-брате? Скільки сили

втелющили до стопроваль. (П-2:160).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втелющити — втелю́щити дієслово доконаного виду накинути, нав'язати щось небажане; витратити гроші, час на щось непотрібне фам. Орфографічний словник української мови
  2. втелющити — док. (проти волі) упхнути, всунути, п! НАКИДАТИ, (в голову) втовкмачити, (гроші) угатити, всадити, заплатити забагато, переплатити Словник синонімів Караванського
  3. втелющити — (утелющити), -щу, -щиш, док., перех., фам. 1》 Дати комусь що-небудь (зазвичай, непотрібне, небажане для когось); накинути, нав'язати. Втелющити в голову. 2》 перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. втелющити — ВТЕЛЮ́ЩИТИ див. втелю́щувати. Словник української мови у 20 томах
  5. втелющити — втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Фразеологічний словник української мови
  6. втелющити — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. втелющити — Втелю́щити, -лю́щу, -щиш, -щать; втелю́щ, -щмо, -щте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. втелющити — ВТЕЛЮ́ЩИТИ (УТЕЛЮ́ЩИТИ), щу, щиш, док,, перех., фам. 1. Дати комусь що-небудь (звичайно, непотрібне, небажане для когось); накинути, нав’язати. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах