втеки
вте́ки
мн., інд.-авт. Похідне від втеча.
Коли докучили ці втеки —
в лет, до вогненної пащеки.
Як він ощирився,
стозмій! (П-1:73).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втеки — Навтьоки Словник застарілих та маловживаних слів