втеки

вте́ки

мн., інд.-авт. Похідне від втеча.

Коли докучили ці втеки —

в лет, до вогненної пащеки.

Як він ощирився,

стозмій! (П-1:73).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втеки — Навтьоки Словник застарілих та маловживаних слів