втелющити

втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко). 2. Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь. Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський); — Усі ви (мужики) боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З’їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко); Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що Острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле). втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

втелющити — втелю́щити дієслово доконаного виду накинути, нав'язати щось небажане; витратити гроші, час на щось непотрібне фам. Орфографічний словник української мови
втелющити — док. (проти волі) упхнути, всунути, п! НАКИДАТИ, (в голову) втовкмачити, (гроші) угатити, всадити, заплатити забагато, переплатити Словник синонімів Караванського
втелющити — (утелющити), -щу, -щиш, док., перех., фам. 1》 Дати комусь що-небудь (зазвичай, непотрібне, небажане для когось); накинути, нав'язати. Втелющити в голову. 2》 перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна. Великий тлумачний словник сучасної мови
втелющити — Щу, -щиш, док., перех., фам., перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не дуже потрібна. Якась лежить на нас печаль. І чим ми Бога прогнівили, Іване-брате? Скільки сили втелющили до стопроваль. (П-2:160). Словник поетичної мови Василя Стуса
втелющити — ВТЕЛЮ́ЩИТИ див. втелю́щувати. Словник української мови у 20 томах
втелющити — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
втелющити — Втелю́щити, -лю́щу, -щиш, -щать; втелю́щ, -щмо, -щте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
втелющити — ВТЕЛЮ́ЩИТИ (УТЕЛЮ́ЩИТИ), щу, щиш, док,, перех., фам. 1. Дати комусь що-небудь (звичайно, непотрібне, небажане для когось); накинути, нав’язати. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах