1. Фразеологічний словник української мови

втекти

ді́ло не втекло́ рук чиїх. Хто-небудь причетний до чогось. Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько .. перший сповістив про це Христю й .. присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний).

не втече́ рук чиїх, кого. Хто-небудь обов’язково досягне чогось, матиме щось. Він аж мов повеселішав, як забалакали про земство. Він добре знав, що воно його рук не втече (Панас Мирний).

недале́ко втекти́ (піти́) від кого—чого. Мало відрізнятися від кого-, чого-небудь; бути майже однаковим з кимсь, чимсь. Щодо Пазі, то він наче догадувався, що вона недалеко втекла від звичайної повії (Л. Мартович); Іноді дійсно можна знайти вибиті на стінах малюнки. Та вони часто непристойні. Видно — яванці недалеко пішли від індусів (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втекти — (швидкою ходою а. бігом віддалитися) побігти, розм. чкурнути, шурнути, підсил. дременути, (непомітно) щезнути, змитися// кинутися навтікача, накивати п'ятами, дати драла, дати драпака. Словник синонімів Полюги
  2. втекти — втекти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. втекти — дати драла (драпака, дьору, дьорки), жарт., зневажл.; драпонути (дременути) навтікача (навтьоки), зневажл.; дати ногам волю; дати ногам знати; жарт., накивати п’ятами; дати тягу; дати чосу, рідко; намастити (намазати) п’яти салом. Словник фразеологічних синонімів
  4. втекти — [ўтеикти] = утекти ўтеичу, ўтеичеш, ўтеичеимо, ўтеичеите; мин. ўт'ік, ўтеикла; нак. ўтеичи, ўтеич'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. втекти — див. утекти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. втекти — ВТЕКТИ́ див. утіка́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  7. втекти — втекти́: ◊ від се́бе не втече́ш голосу сумління не загасити (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. втекти — див. тікати Словник синонімів Вусика
  9. втекти — ВПАДА́ТИ (УПАДА́ТИ), ВЛИВА́ТИСЯ (УЛИВА́ТИСЯ), ВПЛИВА́ТИ (УПЛИВА́ТИ), ВТІКА́ТИ (УТІКА́ТИ) рідше. — Док.: впа́сти (упа́сти), вли́тися (ули́тися), вплисти́ (уплисти́), втекти́ (утекти́). Словник синонімів української мови
  10. втекти — Втекти́, див. втіка́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)