втелющитися
ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ) (потрапити в неприємне, скрутне становище, біду і т. ін.), ВЛИ́ПНУТИ (УЛИ́ПНУТИ) фам., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., ВТЕЛЕ́ПАТИСЯ (УТЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам., ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ) фам., ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам. — Отсе вскочила, — думала вона. — Ні, не буду я тут, не витримаю (М. Коцюбинський); Треба щось діяти, а то так, чого доброго можна влипнути в історію (І. Цюпа); Так їй вдома казати наказували, щоб у біду не вклепатись (Грицько Григоренко); — Ну, втелепався ж оце писар!.. — реготався на всю світлицю о. Артемій (І. Нечуй-Левицький); Нянька ледве поспівала за нею, так і гляди, щоб куди-небудь не втелющилась (К. Гордієнко); — Може, думаємо, здуру хлопець в біду вшелепався (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втелющитися — втелю́щитися дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- втелющитися — (утелющитися), -щуся, -щишся, док., фам. Влізти, потрапити в небажане місце, справу і т. ін. Втелющитися в голову. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втелющитися — ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ див. втелю́щуватися. Словник української мови у 20 томах
- втелющитися — втелю́щитися в го́лову кому, фам. З’явитися і невідступно триматися в чиїй-небудь свідомості (про думку, ідею тощо). На моє нещастя, втелющилася мені в голову підозра (Ю. Збанацький). Фразеологічний словник української мови
- втелющитися — ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ), щуся, щишся, док., фам. Влізти, потрапити в небажане місце, справу і т. ін. — Коли не гуска забреде кудись, то теля у провалля втелющиться або корова у багнюці зав’язне… (Кроп. Словник української мови в 11 томах