втонення
ВТО́НЕННЯ (УТО́НЕННЯ), я, с., рідко. Дія та й наслідок за знач. втону́ти 1, 2.
І ще раз бачив я в нього пізніше в житті те, що зарилося мені навіки в пам’яті; бачив таке саме зусилля… до усміху… а опісля — утонення в глибінь (Коб., III, 1956, 256).
Словник української мови (СУМ-11)