втопленик

ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді.

Рвуча вода мусила вже або викинути втопленика десь на беріг, або занести (Фр., IV, 1950, 391);

Говорять, що колись утопився у тому вирі якийсь п’яничка-чоботар,.. утопленика забрало, а чоботи викинуло (Тют., Вир, 1964, 122);

*У порівн. Обличчя в Лукії синє, як у втопленика (Донч., III, 1956, 129).

Значення в інших словниках

1. втопленик — вто́пленик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. втопленик — див. ПОТОПЕЛЬНИК  Словник синонімів Караванського
3. втопленик — (утопленик), -а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. втопленик — ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже .. викинути втопленика десь на беріг [берег] (І. Франко); Посинілий утопленик лежав на пристані, прикритий парусиною (М.  Словник української мови у 20 томах
5. втопленик — УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю.  Словник синонімів української мови