втопленик

вто́пленик

(утопленик), -а, ч.

Той, хто втопився, загинув у воді.

Значення в інших словниках

1. втопленик — вто́пленик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. втопленик — див. ПОТОПЕЛЬНИК  Словник синонімів Караванського
3. втопленик — ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже .. викинути втопленика десь на беріг [берег] (І. Франко); Посинілий утопленик лежав на пристані, прикритий парусиною (М.  Словник української мови у 20 томах
4. втопленик — УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю.  Словник синонімів української мови
5. втопленик — ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже або викинути втопленика десь на беріг, або занести (Фр., IV, 1950, 391); Говорять, що колись утопився у тому вирі якийсь п’яничка-чоботар,..  Словник української мови в 11 томах