ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, а, е. Покритий невеликими потовщеннями.
Вузликуваті пальці.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
вузликуватий —
вузликува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
вузликуватий —
-а, -е. Покритий невеликими потовщеннями. Вузликуваті пальці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вузликуватий —
ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, а, е. З вузликами. У північних районах Гуцульщини виробляють сукно зі своєрідною вузликуватою поверхнею – “ключками” (з наук.-попул. літ.); Вузликуваті пальці.
Словник української мови у 20 томах
вузликуватий —
ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О.
Словник синонімів української мови