вузликуватий

вузликува́тий

-а, -е.

Покритий невеликими потовщеннями. Вузликуваті пальці.

Значення в інших словниках

1. вузликуватий — вузликува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вузликуватий — ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, а, е. З вузликами. У північних районах Гуцульщини виробляють сукно зі своєрідною вузликуватою поверхнею – “ключками” (з наук.-попул. літ.); Вузликуваті пальці.  Словник української мови у 20 томах
3. вузликуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О.  Словник синонімів української мови
4. вузликуватий — ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, а, е. Покритий невеликими потовщеннями. Вузликуваті пальці.  Словник української мови в 11 томах