вузько
ВУ́ЗЬКО. Присл. до вузьки́й.
Чисте та привітне село здаля здається вам і тісним, і вонючим — з дворів несе хлівами, по вулицях трусько та вузько (Мирний, IV, 1955, 321).
Словник української мови (СУМ-11)ВУ́ЗЬКО. Присл. до вузьки́й.
Чисте та привітне село здаля здається вам і тісним, і вонючим — з дворів несе хлівами, по вулицях трусько та вузько (Мирний, IV, 1955, 321).
Словник української мови (СУМ-11)